← Наукові публікації

Робота відцентрових коліс із лопатками із середніми лініями ЛПІ та НВФ ХКС

Л. Артилаква

Порівняння в ANSYS 14.5 за 8000 об/хв. Наведено трикутники швидкостей, результати для двох робочих точок і побудову середньої лінії ХКС за лемніскатою Бернуллі.

DOI: 10.5281/zenodo.24080443

Завантажити оригінал PDF російською ↓

Розрахунковий режим, продуктивність і ККД

Автор: Л. Артилаква. ЛПІ — середня лінія, побудована за методикою Ленінградського політехнічного інституту. НВФ ХКС — середня лінія, побудована за методикою науково-виробничої фірми «Хіммаш-Компресор Сервіс».

Дослідження проведено 2014 року. За результатами ANSYS 14.5 зіставлено дві форми лопатки. У розглянутих робочих точках ХКС забезпечило на 23,6% більшу масову витрату за зростання потужності на 10,2%. Питома робота, визначена за потужністю та витратою, зменшилася на 10,85%. Гідравлічний ККД ХКС вищий на 7,17 відсоткового пункту, політропний за відношенням напорів — на 4,46 відсоткового пункту.

Робоче середовище — повітря. На всмоктуванні задано 101 кПа і 298 К. Прийнято cₚ = 1,006 кДж·кг⁻¹·К⁻¹, k = 1,4 і густину 1,1455 кг·м⁻³ для перерахунку об’ємної витрати.

Спільні параметри: 21 лопатка, зовнішній діаметр колеса 0,560 м, ширина на виході 0,037 м і дифузор діаметром 0,560–0,880 м із шириною 0,037 м. Кут середньої лінії на вході дорівнює 39,069° для обох варіантів. Вихідний кут становить 61,829° у ХКС і 72,642° у ЛПІ.

Таблиця 1. Продуктивність, потужність і ККД (ХКС / ЛПІ / різниця ХКС). Об’ємна витрата за вихідною таблицею, м³·год⁻¹: 27 323 / 22 109 / +23,6%. Масова витрата G, кг·год⁻¹: 31 298 / 25 326 / +23,6%. Масова витрата ṁ, кг·с⁻¹: 8,694 / 7,035 / +23,6%. Потужність N, кВт: 213,548 / 193,829 / +10,2%. Питома робота, кДж·кг⁻¹: 24,56 / 27,55 / −10,85%. Гідравлічний ККД, %: 93,38 / 86,21 / +7,17 в. п. Політропний ККД за напорами, %: 85,03 / 80,56 / +4,46 в. п.

У вихідній таблиці одиницю позначено «нм³·год⁻¹». Значення отримано діленням G на прийняту густину 1,1455 кг·м⁻³. Нормальні умови у вихідному матеріалі окремо не визначено. Відсоткові різниці обчислено відносно ЛПІ.

Джерело: «Результати термогазодинамічного розрахунку робочих коліс із середньою лінією лопатки ЛПІ та НВФ ХКС», ANSYS 14.5, файл lpi_xkc.1.pdf, с. 1–2.

Течія в ступені: колесо й дифузор

Переріз 1 розташований на вході в колесо, 2 — на виході з колеса, 3 — на вході в дифузор, 4 — на виході з дифузора. Тиск і температуру подано в позначеннях вихідної таблиці.

Таблиця 2. Параметри потоку й розрахункові напори (ХКС / ЛПІ). Тиск P₁ · P₂, кПа: 89,9 · 112,9 / 94,2 · 114,5. Тиск P₃ · P₄, кПа: 114,0 · 126,7 / 115,1 · 126,7. Температури T₁ · T₂, К: 288,3 · 311,2 / 292,1 · 313,0. Температури T₃ · T₄, К: 311,0 · 321,5 / 313,4 · 323,2.

Модулі абсолютної швидкості C₁ · C₂, м·с⁻¹: 106,7 · 183,2 / 106,3 · 168,5. Відносна швидкість у площині r–θ, м·с⁻¹: 152,41 · 120,18 / 141,02 · 112,32. Радіальні складові Cᵣ₁ · Cᵣ₂, м·с⁻¹: 102,5 · 92,6 / 98,0 · 74,9. Колові складові Cᵤ₁ · Cᵤ₂, м·с⁻¹: 29,6 · 158,0 / 41,0 · 150,9. Переносні швидкості U₁ · U₂, м·с⁻¹: 142,4 · 234,6 / 142,4 · 234,6.

Коефіцієнт витрати φ₂: 0,3947 / 0,3193. Відносний вихідний кут β₂, °: 50,40 / 41,82. Кут відставання за трикутником швидкостей, °: 11,43 / 30,82. Політропний та ізоентропний напори, кДж·кг⁻¹: 19,588 · 19,476 / 16,939 · 16,825. Внутрішній напір hᵢ: 23,037 / 21,025. Динамічний напір hD: 11,089 / 8,546. Ейлерів напір he: 32,852 / 29,563. Повний напір hᵢ + hD за таблицею: 34,126 / 29,572.

У ХКС радіальна швидкість на виході вища на 23,6%, а колова — на 4,7%. Статичний тиск у колесі зростає на 23,0 кПа у ХКС і на 20,3 кПа у ЛПІ. Безпосередньо на вході в колесо тиск у ХКС нижчий на 4,3 кПа, на виході — на 1,6 кПа.

У дифузорі статичний тиск зростає на 12,7 кПа у ХКС і на 11,6 кПа у ЛПІ. У ХКС також вищий динамічний напір, набраний у колесі. Для зіставлення втрат самого дифузора потрібні повні тиски в перерізах 3 і 4. Кути відновлено з осереднених складових швидкості, підстановки наведено в розділі 05.

Геометрія та вихідні дані ANSYS

Зіставлено дві робочі точки за однакової частоти обертання й однакового тиску після дифузора. Розрахункові значення полів подано за архівною таблицею ANSYS 14.5. Частину величин можна перевірити за наведеними числами, інші потребують вихідних полів або геометрії.

Таблиця 3. Розміри та налаштування (ХКС / ЛПІ). Для обох коліс: Dвх · Dвт · D₁ = 0,340 · 0,156 · 0,296 м, D₂ · D₃ · D₄ = 0,560 · 0,560 · 0,880 м, b₁ · b₂ · b₃ · b₄ = 0,0514 · 0,037 · 0,037 · 0,037 м, кількість лопаток z = 21.

Кути середньої лінії β₁ · β₂, °: 39,069 · 61,829 / 39,069 · 72,642. Комірки сітки, млн, і кількість ітерацій: 117,6 · 150 / 94,5 · 150. Коефіцієнти сітки та міжлопаткового каналу: 1,5 · 3 для обох. Кінцева нев’язка за таблицею: 7 × 10⁻⁶ для обох.

Об’єм колеса Vₖ, м³: 0,0119704 / 0,0118533. Об’єм міжлопаткового каналу Vₗ, м³: 0,000570019 / 0,000564443. Площа лопатки S, м²: 0,0152637 / 0,0145222. Втрата статичної ентальпії ΔH, кДж: 0,0607534 / 0,10289.

Площі подано в м², довжину — у м, об’єми — у м³. Площу A₂ обчислено без урахування загромадження проходу лопатками. Для незалежної перевірки площі лопатки й об’єму колеса потрібні вихідні поверхні. Позначення A і B у формулах відповідають ХКС і ЛПІ.

Одиницю та значення ΔH наведено за вихідним матеріалом. Там не вказано визначення втрати, масу для нормування та контрольну область. Вони потрібні для незалежного обчислення. Тип кінцевої нев’язки у вихідному звіті не зазначено.

Формули з оригіналу (с. 3)
Формули з оригіналу · 3.1
Формули з оригіналу · 3.2
Формули з оригіналу · 3.3
Формули з оригіналу · 3.4
Формули з оригіналу · 3.5
Формули з оригіналу · 3.6
Формули з оригіналу · 3.7
Формули з оригіналу · 3.8

Витрата, потужність і питома робота

Масова й об’ємна витрати. Масову витрату ṁ подано в кг·с⁻¹, об’ємну Q — у м³·год⁻¹. Інтегрування виконують по контрольному перерізу, Cₙ спрямована по нормалі до перерізу.

Потужність і питома робота. Момент M виражено в Н·м і відновлено за умови, що N стосується вала колеса. Питомий показник q виражено у Вт·год·кг⁻¹, питому роботу l — у кДж·кг⁻¹.

Осереднення параметрів у перерізі. Тиски, температури та складові швидкості взято з полів ANSYS. Формула показує осереднення за масовим потоком. Для відтворення потрібні значення в комірках і підтвердження застосованого способу осереднення.

Формули з оригіналу (с. 4)
Формули з оригіналу · 4.1
Формули з оригіналу · 4.2
Формули з оригіналу · 4.3
Формули з оригіналу · 4.4
Формули з оригіналу · 4.5
Формули з оригіналу · 4.6
Формули з оригіналу · 4.7
Формули з оригіналу · 4.8
Формули з оригіналу · 4.9
Формули з оригіналу · 4.10
Формули з оригіналу · 4.11
Формули з оригіналу · 4.12
Формули з оригіналу · 4.13
Формули з оригіналу · 4.14
Формули з оригіналу · 4.15
Формули з оригіналу · 4.16
Формули з оригіналу · 4.17

Трикутники швидкостей

Переносна швидкість, м·с⁻¹. Для трикутників швидкостей використано округлені U₁ = 142,4 та U₂ = 234,6 м·с⁻¹. U₁ відповідає вхідному діаметру 0,340 м.

Проєкції абсолютної та відносної швидкостей, м·с⁻¹. Наведено проєкції, відновлені з осереднених складових. Для динамічного напору використано модулі абсолютної швидкості з розрахункового поля.

Коефіцієнти витрати й теоретичного напору наведено у формулах.

Формули з оригіналу (с. 5)
Формули з оригіналу · 5.1
Формули з оригіналу · 5.2
Формули з оригіналу · 5.3
Формули з оригіналу · 5.4
Формули з оригіналу · 5.5
Формули з оригіналу · 5.6
Формули з оригіналу · 5.7
Формули з оригіналу · 5.8
Формули з оригіналу · 5.9
Формули з оригіналу · 5.10
Формули з оригіналу · 5.11
Формули з оригіналу · 5.12
Формули з оригіналу · 5.13
Формули з оригіналу · 5.14
Формули з оригіналу · 5.15
Формули з оригіналу · 5.16
Формули з оригіналу · 5.17
Формули з оригіналу · 5.18
Формули з оригіналу · 5.19
Формули з оригіналу · 5.20

Кути потоку

Кути відновлено із середніх складових. Кут відставання δ обчислено як різницю між кутом середньої лінії лопатки й відновленим відносним кутом. Усі відновлені кути стосуються трикутників за осередненими складовими.

Формули з оригіналу (с. 6)
Формули з оригіналу · 6.1
Формули з оригіналу · 6.2
Формули з оригіналу · 6.3
Формули з оригіналу · 6.4
Формули з оригіналу · 6.5
Формули з оригіналу · 6.6
Формули з оригіналу · 6.7
Формули з оригіналу · 6.8
Формули з оригіналу · 6.9
Формули з оригіналу · 6.10

Статичний тиск і напори

Розраховано перепади тиску в кПа, відношення тисків і показник політропи. Політропний та ізоентропний напори подано в кДж·кг⁻¹.

Для перевірного розрахунку прийнято R = 0,287 кДж·кг⁻¹·К⁻¹ і k = 1,4.

Формули з оригіналу (с. 7)
Формули з оригіналу · 7.1
Формули з оригіналу · 7.2
Формули з оригіналу · 7.3
Формули з оригіналу · 7.4
Формули з оригіналу · 7.5
Формули з оригіналу · 7.6
Формули з оригіналу · 7.7
Формули з оригіналу · 7.8
Формули з оригіналу · 7.9
Формули з оригіналу · 7.10
Формули з оригіналу · 7.11
Формули з оригіналу · 7.12
Формули з оригіналу · 7.13
Формули з оригіналу · 7.14
Формули з оригіналу · 7.15
Формули з оригіналу · 7.16
Формули з оригіналу · 7.17

Енергетичний баланс: розрахунок напорів і ККД

Розраховано внутрішній, ейлерів і динамічний напори, повний напір, ступінь реактивності, гідравлічний ККД і політропний ККД за відношенням напорів. Напори подано в кДж·кг⁻¹.

Для кожної пари використано однаковий спосіб розрахунку. Різницю ККД обчислено до округлення окремих значень.

Формули з оригіналу (с. 8)
Формули з оригіналу · 8.1
Формули з оригіналу · 8.2
Формули з оригіналу · 8.3
Формули з оригіналу · 8.4
Формули з оригіналу · 8.5
Формули з оригіналу · 8.6
Формули з оригіналу · 8.7
Формули з оригіналу · 8.8
Формули з оригіналу · 8.9
Формули з оригіналу · 8.10
Формули з оригіналу · 8.11
Формули з оригіналу · 8.12
Формули з оригіналу · 8.13
Формули з оригіналу · 8.14
Формули з оригіналу · 8.15
Формули з оригіналу · 8.16
Формули з оригіналу · 8.17
Формули з оригіналу · 8.18

Геометрія й кінематика на виході з робочого колеса

Для обох варіантів вхідний кут середньої лінії становить 39,069°, вхідні діаметри збігаються. На виході кут середньої лінії відлічують від дотичної проти обертання до радіального напряму. За такого відліку 90° відповідає радіальному напряму. Лінія ХКС (61,829°) сильніше загнута назад, а лінія ЛПІ (72,642°) ближча до радіальної.

На рис. 1 показано трикутники за середніми складовими в перерізі 2. Радіальна складова у ХКС більша на 23,6%, колова — на 4,7%. Геометричний кут зіставляють із відносним кутом β₂, а умови входу в нерухомий дифузор характеризує абсолютний кут α₂.

Рис. 1. Вихідні трикутники в однаковому масштабі. По горизонталі відкладено колову складову за напрямом обертання, по вертикалі — радіальну складову назовні. Вектори замикаються за співвідношенням C₂ = U₂ + W₂. Показано проєкцію на радіально-колову площину.

Якби потік виходив уздовж середньої лінії лопатки, розрахункова колова складова була б вищою у ЛПІ. Фактичний порядок зворотний. Порівняння виконано за власної витрати кожного колеса. Різниці 27,01 і 60,29 м·с⁻¹ характеризують кінематичне відхилення від геометричного орієнтира.

Менше відхилення у ХКС узгоджується з виходом потоку ближче до напряму середньої лінії в осередненому перерізі. Розмір зони відриву за цим кутом не визначають. Рис. 6 показує локальне обертання потоку за критерієм Swirling Strength. Для перевірки відриву й рециркуляції потрібні зіставні поля пристінної швидкості та дотичного напруження на стінці для обох коліс.

Критерій локального обертання описали Zhou J., Adrian R. J., Balachandar S., Kendall T. M., J. Fluid Mech., 1999, 387, 353–396, DOI 10.1017/S002211209900467X.

Формули з оригіналу (с. 9)
Формули з оригіналу · 9.1
Формули з оригіналу · 9.2
Формули з оригіналу · 9.3
Формули з оригіналу · 9.4
Формули з оригіналу · 9.5
Формули з оригіналу · 9.6
Трикутник швидкостей на виходіКолесо НВФ ХКСТрикутник швидкостей на виходіКолесо ЛПІ

Від закручування до напору

Різниця ейлерових напорів складається з двох майже рівних внесків. У ХКС більше вихідне закручування і менше попутне закручування на вході. Різницю обчислено як ХКС мінус ЛПІ, у кДж·кг⁻¹.

За модулями вихідних швидкостей кінетична енергія потоку в перерізі 2 у ХКС вища. Динамічний напір hD виражає її приріст від перерізу 1 до перерізу 2. Частка цього приросту в сумі hᵢ + hD становить 32,5% у ХКС і 28,9% у ЛПІ.

У дифузорі статичний тиск зріс на 12,7 кПа у ХКС і на 11,6 кПа у ЛПІ. Кінцевий тиск однаковий. У перерізі 3 статичний тиск варіанта ХКС був на 1,1 кПа нижчий. Ці перепади визначають зростання статичного тиску. Для оцінки ефективності відновлення тиску та втрат потрібне нормування за вхідним динамічним тиском самого дифузора.

P₀₃ та P₀₄ — повні тиски в перерізах 3 і 4. Для обох варіантів потрібне однакове правило осереднення. Підстановка hD колеса у знаменник цих коефіцієнтів змішала б різні перерізи та величини. Наявних даних недостатньо для визначення, у якому дифузорі втрати повного тиску менші.

Формули з оригіналу (с. 10)
Формули з оригіналу · 10.1
Формули з оригіналу · 10.2
Формули з оригіналу · 10.3
Формули з оригіналу · 10.4
Формули з оригіналу · 10.5
Формули з оригіналу · 10.6
Формули з оригіналу · 10.7
Формули з оригіналу · 10.8
Формули з оригіналу · 10.9

Вплив середньої лінії за однакової витрати

З креслення 2 праці про лемніскату виділено 18 векторних точок лінії ЛПІ. Радіальну координату приведено до діапазону 148–280 мм. Інтерпольовану колову координату скориговано кубічним поліномом, щоб її значення й перші похідні на кінцях збігалися з відновленою лінією ХКС. Вихідні точки інтерпольовано кубічним сплайном і кусково-кубічним інтерполянтом зі збереженням форми. Отримана лінія ЛПІ — геометрія, приведена для порівняння. Вихідна модель ANSYS відрізняється.

Для обох варіантів задано вхідний і вихідний кути 39,069° і 61,811°, масову витрату 8,694 кг·с⁻¹ та 21 лопатку. Спільні припущення: лінійна зміна ширини каналу від 51,4 до 37,0 мм, постійна товщина 3 мм, густина 1,1455 кг·м⁻³ і коефіцієнт Дарсі 0,020.

Одновимірна оцінка втрат на тертя. g — наближений просвіт між лопатками, A — сумарна площа проходу, b — ширина каналу, t — товщина, z — кількість лопаток, s — довжина середньої лінії, Dₕ — гідравлічний діаметр, Q — об’ємна витрата в моделі.

Таблиця 4. Оцінка за збігу кінців і дотичних (ХКС / ЛПІ за кресленням). Довжина середньої лінії, мм: 154,688 / 154,745–154,747. Мінімальна розрахункова площа проходу, см²: 268,86 / 268,86. Питомі втрати на тертя, кДж·кг⁻¹: 1,048 / 1,084–1,090.

За цих припущень оцінка втрат на тертя у лемніскати нижча на 3,3–3,8%, або на 36–42 Дж·кг⁻¹. Мінімальні площі проходу збіглися. Інтегральна оцінка залежить від зміни площі, гідравлічного діаметра й швидкості вздовж усього каналу. Модель не описує вторинні течії, відрив і втрати змішування. Відсоток характеризує оцінку тертя й не переводиться безпосередньо в приріст ККД ступеня.

Джерело: Л. Артилаква, «Робоче колесо відцентрового компресора із середньою лінією лопатки у формі фрагмента лемніскати Бернуллі», 2024, креслення 2. Формули одновимірної моделі наведено в порівняльному розрахунку середніх ліній.

Формули з оригіналу (с. 11)
Формули з оригіналу · 11.1
Формули з оригіналу · 11.2
Формули з оригіналу · 11.3
Формули з оригіналу · 11.4

Підсумки порівняння коліс

Геометрія. Середню лінію ХКС будують із фрагмента лемніскати Бернуллі. Поворот на −86,25286° задає конструктивний кут лопатки на вході 39,069°. Рівномірне масштабування з коефіцієнтом 0,6171998 суміщає кінець лінії із зовнішнім колом радіусом 280 мм. Відновлений вихідний кут 61,811° відрізняється від вихідного 61,829° на 0,018°. Цей збіг стосується вихідного кута. Близькість довжин дуги (154,688 мм) і хорди (154,492 мм) сама по собі не визначає розподілу тиску.

Вихідні розрахункові точки. За 8000 об/хв та однакового статичного тиску 126,7 кПа після дифузора витрата у ХКС вища на 23,6% (8,694 проти 7,035 кг·с⁻¹), а питома робота за потужністю і витратою нижча на 10,85% (24,56 проти 27,55 кДж·кг⁻¹). Ейлерів напір ХКС вищий на 3,29 кДж·кг⁻¹. Більше вихідне закручування додає 1,67 кДж·кг⁻¹, менше попутне закручування на вході — 1,62 кДж·кг⁻¹.

Кінематика. Відставання відносного потоку від середньої лінії за осередненими складовими швидкості дорівнює 11,43° у ХКС і 30,82° у ЛПІ. Кути описують вихідний напрям. Для визначення протяжності зон відриву потрібні зіставні пристінні поля. Показники політропи 1,50495 і 1,54826 характеризують зв’язок тиску й температури в перерізах 1 і 2. Для окремої оцінки тертя й теплообміну потрібні додаткові дані.

ККД і баланс. За прийнятими визначеннями перевага ХКС становить 7,17 в. п. за гідравлічним ККД і 4,46 в. п. за політропним ККД, обчисленим за напорами між перерізами колеса. Для ККД ступеня потрібні узгоджені повні параметри перед колесом і після дифузора. Розбіжність між питомою роботою за потужністю та приростом повної ентальпії потребує звірення моменту, меж контрольного об’єму й потоків маси та енергії з урахуванням знака.

Внесок форми лінії. За збігу кінців, дотичних і витрати одновимірна оцінка дала для ХКС на 3,3–3,8% менші втрати на тертя, ніж для лінії ЛПІ, приведеної за кресленням. Виграш у вихідних розрахункових точках та оцінка тертя за узгодженої геометрії стосуються різних зіставлень. Внесок розподілу кривини в ККД ступеня можна визначити за парними тривимірними розрахунками за однакових витрат. Придатність до промислового впровадження потребує також стендової перевірки.

Формули побудови, креслення та таблицю координат наведено в додатку про середню лінію ХКС.

Додаток: міжлопаткові канали

Для позначених карт ЛПІ вказано витрату 0,3023 кг·с⁻¹, для ХКС — 0,3464 кг·с⁻¹. Відповідність робочим точкам таблиць 1–3 не встановлено. Карти показують структуру течії в зафіксованих режимах.

Рис. 2. ЛПІ ліворуч, ХКС праворуч. Вигляд із боку покривного диска. Шкала модуля відносної швидкості 0–400 м·с⁻¹.

Рис. 3. ЛПІ ліворуч, ХКС праворуч. Вигляд із боку основного диска, ті самі витрати та шкала.

З боку покривного диска у ЛПІ помітніший колірний контраст у межах кроку лопаток. Для кількісного порівняння нерівномірності на вході в дифузор потрібні поля радіальної швидкості й абсолютного кута потоку по всій висоті одного й того самого перерізу.

Відносна швидкість з боку покривного дискаКолесо ЛПІ
Відносна швидкість з боку покривного дискаКолесо НВФ ХКС
Відносна швидкість з боку основного дискаКолесо ЛПІ
Відносна швидкість з боку основного дискаКолесо НВФ ХКС

Додаток: потік за колесом

Рис. 4. Лінії течії з боку основного й покривного дисків. Шкала швидкості 1,343–248,5 м·с⁻¹.

Рис. 5. Карти модуля швидкості й статичного тиску. Шкали 0–235,5 м·с⁻¹ і 50–129,6 кПа. Профіль, витрату, висоту перерізів і систему відліку швидкості для цих карт в архівних матеріалах не встановлено.

На рис. 5 у зовнішній кільцевій області швидкість за колірною шкалою зменшується, а статичний тиск зростає. Попередня радіальна вибірка дала приблизно 160 → 85 м·с⁻¹ і 118 → 125 кПа між радіусами 0,306 і 0,416 м. Значення зчитано з різних карт, вони характеризують кожну карту окремо.

За шкалою вихідного зображення 990 пікселів відповідають 0,400 м. Оцінки діаметрів кільця, зменшення швидкості та приросту тиску наведено окремо.

Формули з оригіналу (с. 14)
Формули з оригіналу · 14.1
Формули з оригіналу · 14.2
Формули з оригіналу · 14.3
Формули з оригіналу · 14.4
Лінії течії з боку основного диска
Лінії течії з боку покривного диска
Карта модуля швидкості
Карта статичного тиску

Додаток: вихрові зони й оцінка швидкості

Рис. 6. Інтенсивність локального обертання (Swirling Strength), 0–1643 с⁻¹. Карта виділяє області локального обертання потоку.

Рис. 7. ХКС із боку покривного диска. Ліворуч — оцифрування карти за 0,3464 кг·с⁻¹, праворуч — нижня межа оціненого поля за 0,3023 кг·с⁻¹. Для цієї оцінки одну складову швидкості масштабовано, дві інші збережено. Результат є наближеною оцінкою за архівною візуалізацією.

Формули з оригіналу (с. 15)
Формули з оригіналу · 15.1
Карта інтенсивності локального обертання
Відносна швидкість за двох витратКолесо НВФ ХКС

Додаток: побудова середньої лінії лопатки ХКС

Геометричне відновлення за фрагментом лемніскати Бернуллі. Діаметр початку лопатки D₁ = 296 мм. Зовнішній діаметр колеса D₂ = 560 мм. Вхідний кут β₁ = 39,069°. Кути відлічують від дотичної проти обертання до радіального напряму. Вісь обертання проходить через початок глобальних координат O. Додатний напрям обертання — проти годинникової стрілки.

1. Вибрати фрагмент лемніскати. C = D₂ − D₁ = 560 − 296 = 264 мм, a = C / (2√2) = 93,338 мм. Діапазон −a ≤ x ≤ a. Знак ординати вибрано за кресленням 1 вихідної праці. Початкова й кінцева точки фрагмента симетричні відносно початку локальних координат. Їхні ординати дорівнюють −83,378 і +83,378 мм.

2. Сумістити вхідну точку та дотичну. Початок фрагмента Q₁ суміщають із точкою P₁ = (148; 0) мм. Поворот визначають за різницею заданого й вихідного напрямів дотичної відносно глобальної осі X. γ = (39,069° − 90°) − 35,32186° = −86,25286°.

3. Довести вихід до зовнішнього кола. З P₁ проводять промінь уздовж повернутої хорди до перетину з колом r₂ = 280 мм. Криву рівномірно масштабують від P₁. kₘ = 154,4915 / 250,3104 = 0,6171998. P(x) = P₁ + kₘ R(γ)[(x, y(x)) − Q₁], де R(γ) — матриця плоского повороту на кут γ.

Формули з оригіналу (с. 16)
Формули з оригіналу · 16.1
Формули з оригіналу · 16.2
Формули з оригіналу · 16.3

Додаток: креслення й координати відновленої геометрії

План колеса. Координати подано в міліметрах, масштаб по осях однаковий. На кресленні позначено середню лінію ХКС і хорду P₁P₂.

Опорні точки, t змінюється від входу (0) до виходу (1). Порядок величин: t / X, мм / Y, мм / r, мм.

0,00 / 148,000 / 0,000 / 148,000. 0,10 / 157,421 / −10,929 / 157,800. 0,20 / 167,823 / −21,794 / 169,232. 0,30 / 179,062 / −32,605 / 182,006. 0,40 / 190,923 / −43,374 / 195,787. 0,50 / 203,115 / −54,122 / 210,203.

0,60 / 215,308 / −64,870 / 224,868. 0,70 / 227,169 / −75,639 / 239,431. 0,80 / 238,408 / −86,450 / 253,598. 0,90 / 248,810 / −97,315 / 267,164. 1,00 / 258,231 / −108,244 / 280,000.

Хорда 154,492 мм. Довжина дуги 154,688 мм. Вихідний кут 61,811°. У вихідній таблиці β₂ = 61,829°. Різниця за модулем 0,018°.

Джерела: Л. Артилаква, «Робоче колесо відцентрового компресора із середньою лінією лопатки у формі фрагмента лемніскати Бернуллі», 2024, с. 5–9. Розміри та кути взято з вихідної таблиці розрахунку коліс ЛПІ та НВФ ХКС (lpi_xkc.1.pdf).

Креслення відновленої середньої лінії лопаткиКолесо НВФ ХКС