Леван Шалвович
Артилаква

Учений · інженер · винахідник

Від інженерних рішень на хімічному виробництві до міжнародної експертної діяльності

Етапи професійної діяльності ↓

1954народився в Батумі

1987ліквідація аварії на ЧАЕС

18патентних публікацій

2014обраний академіком УАН — всеукраїнської громадської організації вчених

01 — Біографія

Інженерний шлях,
заснований на аналізі

Леван Шалвович Артилаква — учений, інженер і винахідник. Народився 3 вересня 1954 року в Батумі. Фахівець у галузі хімії високих енергій і температур, хімічного машинобудування та компресорного обладнання, технічний експерт.

Його професійний шлях поєднує роботу на великому хімічному виробництві, розв’язання нетипових аварійно-ремонтних завдань, міжнародну експертну діяльність, винахідництво та участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Характерна риса його роботи — пошук рішення через механіку, динаміку машин і термодинаміку конкретного процесу, коли стандартних ремонтних процедур недостатньо.

02 — Освіта

Професійна підготовка

Московський інститут хімічного машинобудування

У 1976–1981 роках Леван Артилаква навчався в Московському інституті хімічного машинобудування (МІХМ) — провідному вищому навчальному та науковому центрі СРСР у галузі хімічного машинобудування, процесів і апаратів хімічної технології, компресорної та кріогенної техніки.

Проходив спеціалізацію у професора Олександра Адольфовича Гухмана.

Будівля Московського інституту хімічного машинобудування — МІХМ · Московський інститут хімічного машинобудування

У різні роки в МІХМі викладали та очолювали наукові кафедри видатні вчені: лауреат Нобелівської премії академік Петро Леонідович Капиця; академіки Іван Іванович Артоболевський, Михайло Вікторович Кирпичов, Анатолій Максимович Кутепов і Яків Михайлович Колотиркін; член-кореспондент АН СРСР Віктор В’ячеславович Кафаров; професори Олександр Адольфович Гухман, Олександр Миколайович Плановський, Георгій Львович Віхман, Олександр Миколайович Шерстюк, Віктор Михайлович Бродянський і Володимир Андрійович Юдін. Їхні наукові школи визначали розвиток хімічного машинобудування, технічної термодинаміки, тепломасообміну, кріогенної техніки, теорії машин і математичного моделювання хіміко-технологічних процесів.

Навчання в МІХМі сформувало фундаментальну інженерну підготовку Левана Артилаква та стало основою його подальшої діяльності в галузі хімії високих енергій і температур, компресорної техніки й модернізації промислових виробництв.

Технічні рішення Левана Артилаква →

03 — Інженерна діяльність

Рішення для особливо складного обладнання

Значна частина професійної діяльності пов’язана із Сєвєродонецьким виробничим об’єднанням «Азот» і компресорами Borsig, Esslingen, Halberg, Schwarzkopf та 2ШЛК-1420.

2ШЛК-1420 · 1986

Відновлення корінної шийки колінчастого вала без демонтажу

У 1986 році на компресорі 2ШЛК-1420 після виплавлення корінного підшипника було пошкоджено поверхню корінної шийки діаметром 550 мм. Звичайний ремонт вимагав демонтажу колінчастого вала з ротором головного електродвигуна загальною масою 62 тонни та відправлення на завод-виробник.

Леван Артилаква розробив і здійснив технологію проточування пошкодженої шийки безпосередньо на компресорі. Для цього він спроєктував спеціальний токарний верстат, установлений на рамі компресора. З боку справної корінної шийки вал зберігав штатну опору, а біля оброблюваної шийки підтримувався встановленим люнетом.

Обертання вала забезпечував штатний валоповоротний механізм через зубчастий вінець ротора головного електродвигуна. Для поздовжньої подачі супорта використовувався рух кінцевого кривошипа: через штовхач і мальтійський хрест він передавався ходовому гвинту, забезпечуючи періодичну подачу різця, узгоджену з обертами оброблюваного вала.

Таким чином, рама компресора слугувала базою ремонтного верстата, штатний валоповоротний механізм забезпечував обертання, а сам колінчастий вал приводив механізм подачі інструмента. Чорнова обробка виконувалася зі зняттям металу 2 мм, чистова — 0,1 мм. Рішення дозволило проточити пошкоджену корінну шийку без демонтажу важкого агрегату.

↗

Borsig · 1988

Перерозподіл динамічних навантажень

Іншим характерним прикладом інженерного підходу стала ситуація з компресором Borsig, коли було виявлено тріщину у відповідальній частині рами. Замість замовлення у виробника нової дорогої рами з терміном виготовлення 3 роки та масштабних робіт із її заміни було проведено аналіз динамічних навантажень, що виникають під час роботи кривошипно-шатунного механізму. На підставі цього аналізу було запропоновано змінити напрямок обертання головного електродвигуна. Зміна напрямку обертання змінювала напрямок дії складових динамічних зусиль і дозволяла практично повністю розвантажити пошкоджену ділянку рами. Рішення ґрунтувалося не на локальному підсиленні дефектного місця, а на перерозподілі сил усередині всієї механічної системи агрегату. Це рішення дозволило повністю відновити повноцінну та безпечну роботу компресора протягом 10 робочих днів. Відсутність концентрації напружень на пошкодженій ділянці рами було підтверджено тензометричним моніторингом за різних режимів роботи компресора. Компресор Borsig — восьмирядний, шестиступеневий, опозитний, продуктивністю 25 000 нм³/год, тиском нагнітання газової суміші 320 атмосфер, потужністю 7,6 МВт і масою 220 тонн.

Інтерактивна схема. Відкрити PDF ↗

NEUMAN & ESSER · 1999

Незалежна термодинамічна експертиза

У 1999 році під час пуску компресора NEUMAN & ESSER було виявлено невідповідність технологічних параметрів заданим. Зокрема, температура нагнітання IV ступеня перевищувала допустиму. Заходи, проведені інженерами фірми-виробника, не дали позитивного результату. Як незалежного експерта було запрошено Левана Артилаква. Провівши ретельний термодинамічний аналіз параметрів компресора, він визначив, що показник політропи за кінцевими параметрами перевищує показник ізоентропи газу, що стискається. Він зробив висновок про зовнішнє нагрівання системи та запропонував змінити технологічну схему компресора з перерозподілом газового потоку. Проблему було розв’язано, а фірма-виробник визнала помилку на стадії проєктування.

Відкрити візуалізацію ↗

04 — Міжнародна робота

1993

Китай

За лінією В/О «Техмашімпорт» брав участь у шефмонтажних і пусконалагоджувальних роботах на об’єкті виробництва метанолу в провінції Хейлунцзян, район Ілань — Даляньхе.

1995—1999

Болгарія

Залучався як технічний експерт і консультант. На комбінаті «Хімко» у Враці робота була пов’язана з компресорами Nuovo Pignone; у Старій Загорі — з обладнанням об’єкта 1-Г.

Хімічний промисловий комплекс — Міжнародна інженерна та експертна робота на хімічних підприємствах

05 — Чорнобиль

23 лютого — 6 червня 1987 року

Начальник радіометричної лабораторії

Леван Артилаква був направлений Сєвєродонецьким військкоматом для участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У військовій частині 35810 він виконував обов’язки начальника радіометричної лабораторії. Робота стосувалася безпосереднього забезпечення радіаційного контролю та вимагала технічної компетентності, організаційної відповідальності й суворого дотримання режиму безпеки.

Внесок було відзначено офіційною подякою командування, підписаною, зокрема, генерал-полковником Ряховим.

Справжні документи 1987 року розміщено в окремій інтернет-публікації.

Відкрити архівні документи →

06 — Науково-виробнича діяльність

1995—2022

Робота в НВФ «Хіммаш-Компресор Сервіс»

З 1995 до 2022 року Леван Артилаква спільно з директором Панасовським Леонідом Володимировичем працював технічним директором Науково-виробничої фірми «Хіммаш-Компресор Сервіс».

За роки їхнього спільного керівництва НВФ «Хіммаш-Компресор Сервіс» виконала роботи з модернізації та реконструкції хімічних, нафтохімічних і металургійних підприємств як в Україні, так і за кордоном.

Фірму неодноразово визнавали лідером у своїй галузі промисловості.