← Наукові публікації

Пальник для отримання ацетилену конструкції Артілаква–Панасовського

Леван Шалвович Артілаква
Технічний директор НВФ «Хіммаш Компресор-Сервіс»

«Винахідник і раціоналізатор», № 1, с. 24–29 · UA101134C2

Завантажити PDF російською ↓

Термоокиснювальний синтез ацетилену

У запропонованому винаході враховано недоліки наявної конструкції пальникового пристрою та застосовано технічні рішення, які дають змогу досягти стійкого горіння, підвищити продуктивність і забезпечити потрібну міцність. За повідомленням автора, це дало змогу збільшити ресурс пальникового пристрою на порядок.

Технологію термоокиснювального синтезу ацетилену розробила група німецьких хіміків. Перевагами цього винаходу є висока селективність реакції та відносна простота конструкції реактора. Понад сто років процес застосовують у різних галузях промисловості для одержання як самого ацетилену, так і його похідних, зокрема оцтової кислоти, вінілацетату, ароматичних вуглеводнів, пластмас, каучуку й ацетиленідів.

Основна умова утворення ацетилену з метану полягає в перебуванні вихідного вуглеводню в реакційній зоні за температури 1600 °C протягом часток секунди з подальшим різким охолодженням газової суміші.

Потрібної для реакції температури досягають спалюванням частини вихідного вуглеводню в кисневому полум’ї в блоці пальникового реактора. Цей процес називають термоокиснювальним піролізом.

Під час виробництва ацетилену досі зберігається недолік, який підвищує експлуатаційні витрати, пов’язані з використанням пальників. Висока швидкість газу в пальниковій зоні реактора в наявних конструкціях призводить до значного гідравлічного опору та незворотних витрат енергії на його подолання. Потік втрачає однорідність, утворюються вихори, відбувається відрив потоку й, унаслідок цього, порушується стійкість горіння. Висока температура спричиняє некомпенсоване нерівномірне теплове розширення, унаслідок чого виникають напруження, що перевищують границю плинності матеріалу пальника. Це обмежує ресурс пальникового пристрою й зумовлює високі енерговитрати.

Запропонований винахід стосується виробництва ацетилену термоокиснювальним піролізом вуглеводнів. Його можна застосовувати в реакторах хімічної промисловості для виробництва ацетилену як напрямний і газорозподільний пристрій пальників.

Відомий пальник і прототип

Відомий пальник для одержання ацетилену термоокиснювальним піролізом метану [1] містить низку трубок для подавання метанокисневої суміші та стабілізувального кисню. Трубки еліптичного перерізу зігнуто по гвинтовій лінії. Відношення великої осі еліпса до малої становить 3–4, відношення площі перерізу корпусу пальника до сумарної площі перерізів усіх еліптичних трубок — 4–10. Крок гвинтової лінії становить 1,0–1,6 м. Трубки подавання метанокисневої суміші розташовано в корпусі двома концентричними рядами, зовнішнім і внутрішнім, між трубками подавання стабілізувального кисню.

Під час роботи одними трубками подається метанокиснева суміш, яка при цьому закручується, а іншими — стабілізувальний кисень.

Відомий пальник має невеликий ресурс і недостатньо високу продуктивність. Ресурс становить 720–2160 год через руйнування трубок подавання стабілізувального кисню в зоні зварних швів, які з’єднують їх із нижньою плитою корпусу. Трубки руйнуються внаслідок неоднакового теплового видовження, зумовленого різницею їхніх довжин.

Найближчим за технічною сутністю та досяжним результатом є прототип [2] — пальник для одержання ацетилену методом термоокиснювального піролізу метану. Він містить блоковий газорозподільник із каналами подавання газової суміші та каналами подавання стабілізувального кисню, з’єднаними з кисневим колектором. Пальник оснащено трубою подавання вихідної газової суміші, трубами подавання стабілізувального кисню та трубами підведення і відведення охолоджувальної води.

Блоковий газорозподільний пристрій складається з трьох концентрично встановлених циліндричних блоків. У кільцевих каналах між ними розташовано завихрювачі. У блоках розміщено зовнішній і внутрішній колектори подавання стабілізувального кисню та колектори циркуляції охолоджувальної води.

Верхню частину газорозподільного пристрою виконано у вигляді конуса з прямолінійною твірною. Вхідні крайки газових каналів, утворених кільцевими просторами, гострі.

У внутрішніх блоках розміщено прямі й похилі трубчасті канали подавання стабілізувального кисню та канали подавання охолоджувальної води. Завихрювачі нахилено під кутом не більш як 45° та оснащено каналами для подавання кисню й охолоджувальної води.

Під час роботи метанокиснева суміш надходить вхідною трубою, розподіляється кільцевими каналами, закручується завихрювачами й у вигляді закручених потоків надходить у реакційну зону та зону горіння. Стабілізувальний кисень надходить вхідними трубами й через колектори та трубчасті канали спрямовується до реакційної зони.

Охолоджувальна вода надходить вхідними трубами й колекторами для охолодження торця зовнішнього блока, внутрішніх блоків і завихрювачів [2].

Недоліки прототипу

1. Значні газодинамічні втрати зумовлені характером течії під час звуження на вході в завихрювачі й під час обтікання центрального конічного елемента. Потік, що рухається зі швидкістю ωс = 50 м/с, зустрічає на своєму шляху конус і змінює напрямок, рухаючись уздовж його твірної. Це призводить до таких явищ.

• Відрив потоку від твірної конуса.

• Утворення вихрової зони під куполом потоку, що відірвався.

• Часткова втрата кінетичної енергії внаслідок тертя об поверхню конуса та переходу частини кінетичної енергії в потенціальну під час гальмування. За розрахунком, ці втрати становлять 10–12 % початкової кінетичної енергії потоку.

Потік змінює напрямок, а його швидкість знижується. Частина потоку, віддалена від осі, входить у завихрювачі з кутом конфузорності 180°. Це найнесприятливіший перехід газового потоку.

Різка зміна площі прохідного перерізу від підвідної труби Fₚ = 0,083 м² до сумарної площі 12 каналів дає таке значення коефіцієнта конфузорності.

∑ F₀ᵢ (i = 1…12) = 0.03189 m²
K = Fₚ / ∑ F₀ᵢ (i = 1…12) = 2.601

Коли газова суміш входить у канал із гострою крайкою, потік за інерцією відривається від стінки поблизу входу. Відрив і пов’язане з ним вихроутворення зменшують поперечний переріз струменя. Для прямого каналу з гострими вхідними крайками коефіцієнт заповнення перерізу визначають за виразом

ε = F꜀ / F₀

де Fс — площа струменя, F₀ — площа каналу. За Re > 10⁴ коефіцієнт заповнення ε дорівнює 0,5. Коефіцієнт гідравлічного опору сягає ζ = 0,5 [3].

Зони відриву потоку й різке звуження під кутом 180° призводять до нестійкого турбулентного витікання газової суміші із завихрювачів. Епюра швидкостей у перерізі завихрювача має пилкоподібну форму.

Отже, пальник-прототип має високий гідравлічний опір і пульсівний, турбулентно нестійкий потік на виході із завихрювачів. У журналі цей режим позначено Re ∼ Var. Це порушує стійкість горіння суміші та знижує продуктивність за ацетиленом.

2. Ресурс пальника-прототипу становить лише 720–2160 год через руйнування трубок стабілізувального кисню в зоні зварних швів, які з’єднують їх із нижньою плитою. Руйнування трубок пов’язане з концентрацією напружень у зоні розриву через нерівномірне теплове видовження завихрювачів і кисневих трубок. Різницю теплових видовжень зумовлено різницею довжин цих елементів, що, за статтею, підтверджується розрахунком на міцність. Під час експлуатації зварні шви руйнуються внаслідок різного теплового видовження завихрювачів і трубок.

Розрахунок теплового видовження та напружень

Таблиця 1. Вихідні дані для розрахунку
Вихідні даніУ завихрювачахУ сорочціУ трубках
Температура робочого середовища, °C65035–6030
СередовищеCH₄ + O₂H₂OO₂
Матеріал12Х18Н10ТХН32ТХН32Т

Для визначення напружень у ділянці зварного шва умовно приймаємо, що каркас, який охоплює верхню й нижню плити та обичайку, є жорстким. Терміни, умовні позначення й механічні властивості сплаву ХН32Т, використані в розрахунку, наведено в таблиці 2 [4].

Таблиця 2. Вихідні дані та результати розрахунків
Вихідні даніЗначення
Модуль поздовжньої пружності за розрахункової температуриE = 2,05 · 10⁵ MPa
Коефіцієнт лінійного розширення за розрахункової температуриK = 18,6 · 10⁻⁶ °C⁻¹
Межа міцності за розрахункової температуриK = 18,6 · 10⁻⁶ °C⁻¹
Довжина завихрювачаL₁ = 0,166 m
Довжина трубкиL₂ = 0,079 m
Температура складанняt꜀ = 20 °C
Розрахункова температураtₚ = 650 °C

1. Теплове видовження завихрювачів

ΔL₁ = K(tₚ − t꜀)L₁ = 18.6 × 10⁻⁶ × (650 − 20) × 0.166 = 0.00195 m

2. Теплове видовження трубок подавання стабілізувального кисню

ΔL₁ = K(tₚ − t꜀)L₂ = 18.6 × 10⁻⁶ × (650 − 20) × 0.079 = 0.000926 m

3. Різниця теплових видовжень

ΔL₁ − ΔL₂ = 0.00195 − 0.000926 = 0.001024 m

Насправді конструкція пальника податлива. Експериментально виміряна податливість нижньої плити та колектора стабілізувального кисню становить 0,87 мм = 0,00087 м. З урахуванням податливості різниця теплових видовжень становить

ΔL = 0.001024 − 0.000870 = 0.000154 m = 1.54 × 10⁻⁴ m

Напруження в трубках і зварному шві від теплових деформацій записано в журналі так.

σ = ΔL E / L₂ = (1.54 × 10⁻⁴ × 2.05 × 10⁵) / 0.079 = 404.7 MPa > 390 MPa

У журнальному тексті зазначено напруження 404,7 МПа. Звідси зроблено висновок, що напруження перевищує границю міцності зварного з’єднання й призводить до втрати працездатності пальника [5, 6].

Завдання й технічний результат винаходу

В основу винаходу покладено завдання вдосконалити пальник для одержання ацетилену. Для цього змінено форму газорозподільного блока в цілому, його верхню частину, канали подавання газової суміші та стабілізувального кисню, колектор подавання стабілізувального кисню, а також взаємне сполучення цих елементів. За твердженням автора, запропонована конструкція дає змогу досягти таких результатів.

• Збільшити сумарну площу газових каналів із 0,03189 до 0,050 м², зменшити коефіцієнт конфузорності з 2,601 до 1,66 і знизити втрати початкової кінетичної енергії газового потоку.

• Знизити коефіцієнт гідравлічного опору з 0,50 до 0,12, тобто в 4,17 раза.

• Усунути теплові напруження, які в прототипі й аналогу [1] призводять до руйнування трубок подавання кисню та втрати працездатності пальника.

• Забезпечити стійку турбулентну течію газу в каналах, позначену в статті як Re = const. Швидкість у поперечному перерізі каналу монотонно зростає від стінки до осі потоку.

• Забезпечити стійке горіння газової суміші.

• Підвищити продуктивність пальника за ацетиленом.

• Істотно збільшити ресурс пальника завдяки усуненню зазначеного механізму виникнення теплових напружень. Виконання газорозподільника у вигляді єдиного блока й заміна кисневих трубок каналами, утвореними свердлінням і розточуванням, усувають різницю довжин окремих елементів, що зазнають теплового видовження. Таким чином усувається причина виникнення напружень, які руйнують кисневі трубки у двох описаних пальниках.

Будова запропонованого пальника й газодинамічний розрахунок

У пальнику для термоокиснювального піролізу метану, що містить блоковий газорозподільний пристрій із каналами газової суміші та каналами стабілізувального кисню, з’єднаними з кисневим колектором, поставлене завдання розв’язується зміною конструкції газорозподільника. Його виконано як єдиний напрямний і розподільний блок. Канали подавання суміші, стабілізувального кисню та кисневий колектор відфрезеровано безпосередньо в моноблоці. Верхня частина блока має вигляд конуса з циклоїдальною твірною, названою в статті брахістохроною. Входи до газових каналів виконано у вигляді ділянок, які плавно звужуються з переходом від трапецієподібного перерізу до трапецієподібного під кутом α = 40–60°.

Технічний результат винаходу полягає в істотному збільшенні ресурсу та продуктивності пальника.

Запропонований пальник є моноблоком, який одночасно спрямовує й розподіляє газову суміш і стабілізувальний кисень окремими каналами до реакційної зони та зони горіння.

Канали подавання газової суміші та канали подавання стабілізувального кисню відфрезеровано в суцільному моноблоці. Останні з’єднано з кисневим колектором, також відфрезерованим у суцільному блоці.

Для зменшення лобового опору газового потоку верхня частина моноблока має форму конуса з циклоїдальною твірною. Її будують за розрахунковими точками циклоїди з подальшою інтерполяцією з кроком уздовж осі X 0,01 мм. Це дає змогу отримати плавну криву з малими значеннями лобового опору.

Входи до каналів, які плавно звужуються, зберігають трапецієподібну форму перерізу. Кут звуження становить 40–60°. Сумарна прохідна площа каналів збільшується з 0,03189 до 0,050 м².

∑ F₀ᵢ (i = 1…12) = 0.050 m²

Площа прохідного перерізу підвідної труби залишається такою самою, як у прототипу, Fₚ = 0,083 м². Коефіцієнт конфузорності знижується з 2,601 до 1,66.

K = Fₚ / ∑ F₀ᵢ (i = 1…12) = 1.66

Ділянка звуження каналу є плавним колектором, окресленим дугою лемніскати. Разом із вибраним кутом звуження це дає змогу значно знизити коефіцієнт опору. Для запропонованої конструкції в журналі наведено таку інтегральну формулу.

ζ = [(1/F₀) ∫ (ρ₀ − ρ′₀) ω dF] / [(ρ₀ω₀³/2) F₀]

У поясненні до формули ρ₀ і ρ′₀ позначають повні тиски перед входом у колектор і на виході з нього. Величина ω₀ — швидкість у підвідній трубі, ω — швидкість у газовому каналі, F₀ — площа перерізу каналу.

Розв’язавши це рівняння для розглянутої конструкції, автор одержав коефіцієнт гідравлічного опору ζ = 0,12, що в 4,17 раза менше, ніж у прототипу. Стійкий турбулентний характер течії в газових каналах показано на рис. 6. Епюра швидкостей у поперечному перерізі газового каналу монотонно зростає від стінки до осі потоку.

Запропоновану конструкцію пояснено кресленнями на рис. 1–6. На рис. 1 і 2 показано вигляди пальника спереду та зверху. На рис. 3 наведено поздовжній розріз пальника у водяній охолоджувальній сорочці, з’єднаній із трубопроводами подавання стабілізувального кисню. На рис. 4 показано вигляд А на рис. 3 зверху, на рис. 5 — вигляд Б на рис. 3 знизу. На рис. 6 показано характер течії газової суміші в пальнику.

Деталі та робота пальника

На рис. 7 показано фотографію пальника в зборі зі змішувачем, на рис. 8 — моноблок форсунок пальника.

Пальник, показаний на рис. 1–6, містить такі елементи.

• Газорозподільний моноблок 1, який спрямовує й розподіляє газову суміш і стабілізувальний кисень окремими каналами до реакційної зони та зони горіння.

• Канали 2 для подавання газової суміші та канали 3 для подавання стабілізувального кисню, відфрезеровані в суцільному моноблоці 1.

• Відфрезерований у суцільному блоці колектор подавання стабілізувального кисню, що складається з трьох ділянок — центральної 4, внутрішньої 5 і зовнішньої 6.

Верхню частину 7 газорозподільного моноблока 1 виконано у вигляді конуса з циклоїдальною твірною (рис. 1–3). Входи до газових каналів 2 є ділянками з трапецієподібним перерізом і кутом звуження α = 40–60°, які плавно звужуються. Кисневі канали 3 охоплюють центральний, прямі й похилі канали (рис. 1, 3).

На рис. 3–6 також показано такі елементи.

• Вхід 8 стабілізувального кисню до центрального 4, внутрішнього 5 та зовнішнього 6 колекторів.

• Вихід 9 стабілізувального кисню із центрального каналу 3.

• Вихід 10 стабілізувального кисню з прямих каналів 3 внутрішнього колектора.

• Вихід 11 стабілізувального кисню з похилих каналів.

• Вхід 12 пом’якшеної води для охолодження пальника.

• Вихід 13 пом’якшеної води після охолодження пальника.

Газорозподільний моноблок 1 установлено у водяній охолоджувальній сорочці 14. Перед початком роботи пальника до сорочки 14 подають пом’якшену воду.

Під час роботи до каналів 2 подають метанокисневу суміш. Через центральний 4, внутрішній 5 і зовнішній 6 колектори до каналів 3 подають стабілізувальний кисень. Метанокиснева суміш і стабілізувальний кисень надходять своїми каналами до реакційної зони та зони горіння. Ацетилен та інші продукти горіння з реакційної зони спрямовують до системи виділення ацетилену.

Джерела статті

1. Авторське свідоцтво СРСР № 488793. МПК C07C 11/24, C07C 3/28, F23D 13/40. Опубліковано 25.02.1976.

2. Авторське свідоцтво СРСР № 292364. МПК B01J 1/00. Прототип. Дата в журнальному списку — 08.06.1978.

3. Ідельчик І. Є. Довідник із гідравлічних опорів. Москва, Машиностроение, 1992. Розділ 3-1-3, с. 114.

4. Марочник сталей і сплавів / А. С. Зубченко. Москва, Машиностроение, 2003.

5. ГОСТ 5632-7. Високолеговані сталі й сплави, корозійностійкі, жаростійкі та жароміцні. Марки.

6. ГОСТ Р 52857.1-2007. Посудини й апарати. Норми та методи розрахунку на міцність. Загальні вимоги.

Креслення й фотографії

Пальник, вигляд спереду
Рис. 1. Пальник, вигляд спереду
Пальник, вигляд зверху
Рис. 2. Пальник, вигляд зверху
Поздовжній розріз пальника
Рис. 3. Поздовжній розріз пальника
Вигляд А (рис. 3) зверху
Рис. 4. Вигляд А (рис. 3) зверху
Вигляд Б (рис. 3) знизу
Рис. 5. Вигляд Б (рис. 3) знизу
Характер потоку газової суміші в пальнику
Рис. 6. Характер потоку газової суміші в пальнику
Пальник у зборі зі змішувачем
Рис. 7. Пальник у зборі зі змішувачем
Моноблок форсунок пальника
Рис. 8. Моноблок форсунок пальника